Мова квітів

                                                                                          Все, ким-небудь добре сказане,

                                                                           я вважаю і своїм.

                                                                                           Сенека-молодший

   Виявляється, у давнину квіти були засобом любовного листування, за допомогою якого закохані могли спілкуватися. Ця мова з'явилася у ХVІІІ столітті під перською назвою "Салям", що означає привітання.

   Квітковим словником користувалися на балах, у сімейних колективних іграх. Він постійно змінювався, слова у ньому набувли нового значення. Квітка означала цілу фразу, вміщувала також відповідь, запитання, побажання.

    Послана, наприклад, дамі конвалія означала: "Довго і потай я кохав тебе". Резеда: "Не твоя краса, а доброта зачарувала мене". Шипшина: "Чи можна тобі вірити?". Гіацинт: "Кількість пуп'янків підкаже день зустрічі". Айстра: "Чи вмієш ти кохати постійно?". Волошка: "Будь простий, як вона". Маргаритка: "Бажаю тобі всього найкращого". Півонія: "Який ти догадливий!". Мак: "Ти наводиш сон". Гілочка троянди: "Так". Листок троянди: "Ні".

   Ось, виявляється, як гарно і мило можна освідчуватися за допомогою квітів.